Веселковий настрій і роздуми, роздуми...Гарно, Тамаро, цікаво читати!

Добре, якщо настрій веселковий)))За цікаво - спасибі!

а я чогось відчула сум і гіркоту...
а вірш красивий... багато змісту між рядків...

То добре, коли кожен вловлює своє...Там є всього...Дякую, Оксано!

І веселка іноді буває гордою...

Обставини змушують...

Остання строфа сподобалася особливо, і підмічено Тамарою, як завжди: тонко! І "дозрівання" дощу, і "самоспал" веселки.

Дякую, Ларисо! Ти завжи тонко відчуваєш мої думки...

І ніби веселковий семицвіт, та скільки-бо відтінків в ньому!
Гарно, Тамаро!)

Рада тобі, Лесю і твоїм приємним кольорам!

Справді - витончена любов між дощем і веселкою, описана небуденно і красиво. І навіть дієслівні рими не псують кінцівку. Якщо можна, Тамаро, маленька заувага "та дощ за спите не поніс одвіт" - поніс одвіт - це ніби з юридичної термінології, краще б шось типу "не зазнав кари", тут одвіт - на римі стоїть - треба переробляти строфу, але може подумаєш. Я тільки для удосконалення раджу. Не знаю чи я міг би так тонко описати кохання. Гарно дуже загалом!)))

Дякую, Ярославе!Якщо сподобалось, я тільки рада. Маю такий недолік - не повертаюся до написаного (або дуже рідко), навіть, якщо це варто робити. Швидше новий напишу, ніж буду переробляти старий. А щодо тонкого описання...не знаю, це треба відчути, тоді, мабуть, получиться

боже, так глибоко, аж.. Налитий зливою, а мною спитий келих. наче себе прочитав...

Глибоко?.. Так, мабуть аж...Дякую, Таня!

І ще буде дощ, і буде веселка по дощі, і будуть почуття наповнені суперечливими почуттями, але дай Боже, аби радісних між ними було набагато більше!:)

Дякую, Адель!