Хто зна? В природі, як і в житті, те що відбувається пояснити іноді буває важко. Але, в даному випадку спека прискорила перебування дерев в стані спокою і весна для них наступила швидше. Дякую, Анатолію!
А я, Тамарочко, щораз читаючи, дивом дивуюся Вашому Таланту і ніяк не йму віри, що розквітнув він не так вже й давно...))) Браво!!! Вірш - чудовий, а зміст тулить щирою думкою...)
Тамаро, а я все не забуваю мій улюблений... тобто твій - про каштани, що лопаються... А тепер ось цей - ніби в продовження теми, тільки він... "осінніший", ніж той, хоч тут і "цвітуть каштани"... Гарно, а тільки той - все одно мій улюблений... А що, правда, десь у Кременчуку здивували цвітом каштани, чи це - вигадана метафора?
Ларисо, не знала, що той вірш став твоїм улюбленим...Дякую! Так, в Кременчуці дійсно цвіли у вересні каштани. І фото зроблене мною, можливо там не зовсім видно цвіт, але молоде листя зеленіє.
Цвітуть каштани, мов любов спізніла, той білий цвіт... Цвітуть каштани... Біло, так ніжно біло голублять світ...
Може це не просто примха природи, хто-зна... Кажуть, краса - врятує світ. Якщо вона приходить до нас о незвичній порі, може то Господь дарує нам прозріння... Ми рідко зупиняємося, аби подивитися на світ захопленими очима малої дитини, поза клопотами й турботами не бачимо нікого і нічого, біжимо за примарами щоденних потреб і клопотів, не цінуємо світу довкола і в середені себе... Ой, щось мене понесло, даруйте.:) Гарний вірш, трошки тежливий, щемний.
Точно, Аделе, мов любов спізніла... Осіннє цвітіння каштанів - видіння далеко не романтичне. Біологічно його пояснити можна, але викликає чи то жаль, чи то тривогу...
Тамаро, і в мене осінній цвіт отакі думки викликає. Певно, природні аномалії все ж дають нам знати, що змінюється клімат - невпинно... Бананові гаї в Україні - це, мабуть, у майбутньому вже не буде фантастикою. І це печально. Хочу, щоб у нас цвіли вишні й абрикоси!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
