...Мені твій вірш, Тамаро, перегукується настроєм, таємницею - з віршем Наталки Мазур "Медовий спогад"... Інтересно виходить: прочитати їх підряд, там - "осінь золота", тобто вікова зрілість жінки, а тут - "щастя вечорове" (не ранкове, і навіть не денне!), і мені це бачиться теж - почуттям зрілої жінки. Цікаво!
Можливо! На спільне у кожного свій погляд життя. Дякую, Лорік! Кидай уже якусь життєву оповідку про ту зрілість. Чи що...Бо скоро запліснівієм від нашої активності)))
Тамаро, ну, насмішила (дякую!): про "плісняву"!.. Так, буває, що активність на сайті падає... Може, то від спеки?.. Спасибі за пропозицію: подумаю, що б то з оповідань виставити...
Так, Тамаро, так! Треба цінувати те, що маєш. Ми інколи шукаємо цінне і важливе десь за хмарами, а воно тут, поряд і тільки коли втрачаємо тоді розуміємо...
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
Думай!
