Тамара. А вмене
вірус з"їв всі фотки в фотоапараті. Такшкода, ми з тобою
такі гарні на ліжку сиділи...Аж плакати хочеться. Добре, хочОлексій свої скинув, але нас на ліжку в нього нема.
Лариса. Я усміхнулась весело, коли прочитала твоє (див.вище).Я вже уявила, як Кучерук із Чорногузом відреагували бна ці слова! Та ще й коли не знають, про які зйомки тут ідеться. Ти
такожусміхнулася?
Колись мені Олексій скаржився, що він не часто потрапляє на світлини, а тепер я знаю навіть чому подібне відбувається - поки я перед об'єктивом хлопаю вухами, він десь по кімнатах "фотки скидає" одних, і швиденько намагається "наклацати" інших...)) І мені шкода, Тамаро, адже вже ніколи не побачу, якими ви удвох були на одному ліжку?..)) Лариса не скаже нізащо, може, ти колись при нагоді це зробиш?..
Отож бо! Потрапив Олексій на світлини на моєму фотоапараті та теж постраждав А ми майже такі, Вікторе, як і біля каміну. Подивись Сподіваюсь, що знайдуться спеціалісти, які відновлять мої втрати. Дякую!!!
"...Добре, хоч Олексій свої скинув" - ха-ха-ха-ха! Ой, не можу, ой, людоньки, що ж це робиться! Жива гумореска, непридумана! То я біля Гентоша за столом посиділа, тепер бачу і чую у всьому подвійний смисл!.. Олексію, що ти там "скинув", га?!
Тамаро, врятоване наше "реноме"! Ти ж тепер вистав - прямо тут, як ілюстрацію - оті наші "ліжкові" фото. А то, може, хто й справді подумав, що там "ню"!..
Уррра! Воно є, воно збереглося - легендарне наше фото! Дякую, Олексію, що допоміг його виставити, що нагадав цим знімком про гарні, життєрадісні часи Катрусиної презентації. Ми тоді перебували у славетному місці - Ірпіньському будинку творчості, овіяному легендами, і так хочеться повернутися туди ще...
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
Дякую! 
