Субота, 21.06.2025, 19:11
Натхнення - це стан одержимості істиною
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гость · RSS
Меню сайту
чат
ОПИТУВАННЯ
Всього відповідей:
ДРУЗІ САЙТУ

 
       Радикал фото
 
       СМАЙЛИКИ

          СЛОВНИК

 
 Поезія і проза
Головна » Статті » Полтавська обл » Тамара Васильєва

Сама

Cкажіть, літа мої, скажіть,

В якого воза запряглись сьогодні?

Чому в дорозі він рипить,

Його колеса може вже не годні?

 

І кінь підкований біжить,

І їздовий ( що в возі)  має досвід.

А я – без спокою на мить,

То ями і горби, то ніч і досвіт.

 

Чи не туди я сіла знов?

Чи, може, не по тій дорозі їду…

Чи віз так довго без обнов

Стояв, то може замінить без сліду.

 

У руки посох  я візьму,

Ще - вузлик із пожитками на плечі.

Сама тягну свою сумУ,

Хіба мені хтось може заперечить?

Категорія: Тамара Васильєва | Додав: tamara (19.08.2012)
Переглядів: 476 | Коментарі: 10
Всього коментарів: 10
1 adelle  
Чи не туди я сіла знов?

Чи, може, не по тій дорозі їду…

Знайоме, близьке риторичне питання...

2 tamara  
Так, Аделечко, такі питання виникають в житті не так уже й рідко. Дякую!

3 Soneta  
Не заперечу, а скажу, сама свою суму тягну sad

4 tamara  
Так, Таня, в кожної людини своя сумА...Дякую!

5 anatolij  
це вже як клуб розбитих сердець. Іще не вечір!

6 tamara  
З посохом до вечора якось і дійдем! biggrin Дякую!

7 lorik  
І знову - образ коня - як образ життя; це настрій життєвий такий...

9 tamara  
Мабуть такий настрій був, Ларисочко... biggrin

8 Lesja  
Ваші образи постійно зачудовують, Тамаро... )

10 tamara  
Лесю, дякую тобі щиро! )

Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2025
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
реєстрація
останні коментарі
Привіт, напиши aleks45@ukr.net повну адресу "нової пошти" і номер телефону, і отримаєш.

Хотілося б отримати..

Книги є! 200 грн примірник. Передзвоніть мені 0971225290

Замовити книгу можна зараз?

Десь років 12 тому написаний. Не є біографічним, хотілося показати персонаж покаяння у такий спосіб. Дякую!

Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...

Цікавий твір,  нестандартний.

Роками сайт стоїть без діла,  але друзі просили його не закривати повністю,  бо використовують як архів. Я інколи щось ставлю,  бачу перегляди є...

Дякую Олексію! Сподіваюся заходитиму інколи. КАРАНТИН тож хочеться спілкування на поетичну тему. І тобі натхнення.

Андрію, дякую! Уже й не очікував, що хтось сюди поставить вірш,  натхнення тобі!

статистика
  • Всего: 172
Новых:
  • За месяц: 0
  • За неделю: 0
  • Вчера: 0
  • Сегодня: 0
Среди них:
  • Пользователей: 23
  • Администраторов: 5
  • Модераторов: 90
  • Проверенных: 25
  • Парней: 66
  • Девушек: 99
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz