Радикал фото СМАЙЛИКИ СЛОВНИК
Поезія і проза
Саду мій, кому ти завинив?
Яблука Чорнобилем налиті,
Стронцієві дзвони у церквах.
Ненароджені бідою діти
Спогади збирають у садах.
У корзину пам’яті на Спаса
Покладуть велике гроно сліз.
Гілочка калини, як окраса.
Горобина дивиться униз…
Молитвами тут шепоче вітер,
Дивляться у душу очі слив.
Глід старий життя цього не витер.
Саду мій, кому ти завинив?
Категорія: Тамара Васильєва | Додав: Тамара (13.08.2013)
Переглядів: 393 | Коментарі: 9
Всього коментарів: 9
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Ларисо, надихнула ти мене. І мені заболіло...
Так, Тамаро, поетам повинно боліти - то нормальний стан речей.
"Чому душа в сорочці, а болить?..." Одна біль чомусь...
Чорна біль - і не вмити й не вмитись від неї,
Дозрівають сади зстоголошеним болем
Прийди, Спасе, прийди, заопікуйся горем,
Бо людськими слізьми ми цю рану ніяк не загоїм.
Дякую, Оксаночко, за віршований і змістовний комент!
Зараз болить нам, а потім нашим дітям і онукам, правнукам...
Невідомо, на якому поколінні ця біль зникне...
Як боляче читати про сад... Торкаєтесь своєю глибинною поезією до кожного. Мені пригадались слова з поезії "Ясенята": Хто ж це про них таке сказав?
Так, про сад конкретно і сад, як уособлення рідного краю, нашої України, вкритої суцільно болем Чорнобилю. Дякую, Галино, за Вашу небайдужість.
Copyright MyCorp © 2025
Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
останні коментарі
Привіт, напиши
aleks45@ukr.net повну адресу "нової пошти" і номер телефону, і отримаєш.
Книги є! 200 грн примірник. Передзвоніть мені 0971225290
Замовити книгу можна зараз?
Десь років 12 тому написаний. Не є біографічним, хотілося показати персонаж покаяння у такий спосіб. Дякую!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
Цікавий твір, нестандартний.
Роками сайт стоїть без діла, але друзі просили його не закривати повністю, бо використовують як архів. Я інколи щось ставлю, бачу перегляди є...
Дякую Олексію! Сподіваюся заходитиму інколи. КАРАНТИН тож хочеться спілкування на поетичну тему. І тобі натхнення.
Андрію, дякую! Уже й не очікував, що хтось сюди поставить вірш, натхнення тобі!
