Радикал фото СМАЙЛИКИ СЛОВНИК
Поезія і проза
Розлук боюсь і зустрічей з тобою
Розлук боюсь і зустрічей з тобою, Тремтить душа моя від дотику думок,
І очі затуманились тугою,
А зустріч – мить, як хміль п’янка, жадана,
Чи ніч, чи день, але гірчить омана,
Чому,
для чого доля так із нами?..
Чи ми із нею?..А думки німі кричать…
І шепчуть пересохлими губами –
Приймаю кару, як дарунок, цю печать.
23.09.12
Категорія: Тамара Васильєва | Додав: tamara (23.09.2012)
Переглядів: 623 | Коментарі: 12
Всього коментарів: 12
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Легкий вірш для читання, але складний по суті своїй.
Так, Олексію, як дарунок, що є карою...
і я боюсь... так психологічно... дякую)
Приємно, Таня, що відчули...Дякую!
але все ж таки-дарунок..))))у всьому треба шукати позитив...)))
А вірш,Тамаро,чудовий....
Дякую, Анатолію! Правильно відчули
Виразно і промовисто!
Так, Лорік...Дякую!
Десь перегукується цей вірш по тональності з моєю прозою, Тамарочко. А може то лиш мені здалося...
Усе, що є треба приймати з подякою, а це, ой як не просто...
Можна знайти спільне... та, насправді, в мене трохи інша проза життя...А щодо дяки за все ще й як правильно. Дякую, Аделечко!
Трепетно.
Copyright MyCorp © 2025
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
останні коментарі
Привіт, напиши
aleks45@ukr.net повну адресу "нової пошти" і номер телефону, і отримаєш.
Книги є! 200 грн примірник. Передзвоніть мені 0971225290
Замовити книгу можна зараз?
Десь років 12 тому написаний. Не є біографічним, хотілося показати персонаж покаяння у такий спосіб. Дякую!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
Цікавий твір, нестандартний.
Роками сайт стоїть без діла, але друзі просили його не закривати повністю, бо використовують як архів. Я інколи щось ставлю, бачу перегляди є...
Дякую Олексію! Сподіваюся заходитиму інколи. КАРАНТИН тож хочеться спілкування на поетичну тему. І тобі натхнення.
Андрію, дякую! Уже й не очікував, що хтось сюди поставить вірш, натхнення тобі!
