Освячу я зіллячко, посміхнуся

І згадаю в Трійцю букет матусі:

Материнка, м’ята, були й васильки,

Лепехи ще більше, а може – й стільки.

До схід сонця рано зберу я квіти,

Будуть чисті роси за це радіти.

За ікони кластиму і додолу,

Дивиться зелО мені в очі з полу.

Що полин над травами є травою,

Відженуть нечистого нам з тобою.

Чистота і святість моїх васильків...

Від любистку пахощів онде скільки!

А чебрець добробуту дасть родині,

Ще піду й волошок нарвати синіх.

Я русалок трохи таки боюся…

А плела ж у коси часник бабуся.

Освяти мій дім, оберіг із Трійці,

Господу подякую і Землиці!