І у Вас - контрасти в снах! Бажаю зранку відчути усмішку моря, після плачу вона пройматиме з особливою ніжністю. І не варто облизувати солоні будні - хай печаль солі виблискує і грає на сонці діамантами. Адже, попри все, життя прекрасне!

Так, Олечко, конртастів вистачає не тільки в житті, а й у снах...Спасибі за гарні побажання!Так, життя прекрасне!

Тихо плакало море, значить так було треба…
І у будні солоні й у великі свята. - Все з нами відбувається, так як треба...Все давно розписано, а нам тільки виконувати...

Може й так...може й треба...Поступки вирішують нашу долю і ми за них відповідаємо самі. А Господь допускає ці поступки, навіть неправильні.Для чого? З різних причин...Дякую, Льоша!

Мінорний настрій - часом і він потрібен, так...

Так, Ларисо, так...А цей вірш я чую під гітару і, навіть, уже наспівую)))

Хай плачеться тільки з радості і у бідні, і у свята...

Дякую, Лесенько! А сльози іноді нас не питають)))їм все-одно, чи то будень, чи то свято Жартую!Не дивлячись на свою мінорність(як сказала Лариса), цей вірш мені прийшовся до душі, що в автора буває не часто)

Браво, Тамаро!!!! Ще ніколи у мене не було такого, щоби я після другої стрічки вибухала реготом і не мала сил дочитати до кінця.... Скажіть, Як можна взуття кілограмами міряти? Або Ви мене просвітіть, або я зараз піду туфлі на ваги складати  - ну, цікаво ж......

...а це - приблизно так само, як "приймати тебе внутрішньовенно та ще й струйно"...Туфлі важити не треба, цікавіше.... їсти солодке.

цілком згідна. Солодке їсти краще. Але внутрішньовенно може бути струйно, або крапельно, а от кілограмаими взуття.... Зазвичай парами вимірюють....

Ірино, а чому всі хто коментував раніше цей вірш не вибухали реготом? Дивний коментар...

нічого дивного, Льоша. Що першим спало на думку, те і написала... загалом вірш непоганий, просто про взуття було надто несподівано... Всьо.

не все варто осмислювати буквально, як на мене - гарна метафора

І я про те...Дякую, Таня!)

Знаєте що, шановні майстри пера і олівця? В правилах сайту не побачила пункту про те, що писати можна тільки хвалебні оди, а критику краще тримати при собі. Почалося все з Анумо, де лестощі розмазували як мед по хлібові. Олексій позвав усіх до себе ,бо тут все демократично і адекватні люди. Ба - ні! Виявляється, тут теж або хвали, або мовчи. Нафіга тоді така п'янка? Коли мене критикують і критикували, я дякувала людям за те. Бо то є прямий шлях до удосконалення.  Але тут, бачу, вже дехто проссто дійшов межі досконалості. Вчора я написала в коменті те, що саме викликало в мене прочитане. Аж раптом - така реакція. Ок. Будем знать. ХАЙ ВАМ УСІМ ЩАСТИТЬ. ЗИЧУ НАТХНЕННЯ!

Іро, загаломметафора нормальна. А от питання критики, межі критики, надтосолодких коментарів, не предметної критики, реакції на критику  які загалом піднімаєш мають напевно бутиобговоренні..щоб я критикувавв цьому вірші.. ну напевно « небо треба», чому?  візьмемо недавній«Отак живу старію безнадійно» В.Сіроготаж сама « Неба –треба»..і в себе відшукав достатньо таких рим. Які прийнято називати банальними…Чому таквиходить?. ми всі крутимось в одній і тій самій заплаві.. треба зрідка пускати
кров щоб появлялась свіжа.. і читати інших…. А критикувати загалом треба.. без
критики немає росту.. якось я про це говорив..

Юра, тут не просто в критиці справа, тут або хвали, або мовчи. про рими я навіть не заікалась. Говорилось про зміст. Суто.

В «чужий монастир»,з своїм уставом ..Але погоджусь втому що якщо не гладиш.. а ще критикуєш , то загалом виділяєшся.. видаляєшся
віддаляєшся  По змісту.. змістнормальний.. такий як бачить автор.Я наприклад   якось міряв надію кілометрами,  а порожнечу секундами..

Я втомилась.
мені вже байдуже.
Хай хоч вольтами лапті мряють.
Хай цілуються,
медом мажуться .
Тут змінилось усе. Недовірливо
почуваюся,
і комент
фільтрувати нада.
Пишу правду ,
і не каюся.
піду ліпше
з'їм шоколаду.

Юро, цей вірш для мене немало важить. Свідомо пішла на примітивні рими (життя-взуття. Небо-треба - ненайбанальніші!!!). Знаючи його слабкі місця, навіть при справжній діловій і дружній критиці-допомозі, я ще подумаю, чи погоджуватись на зміни...
Хто хоче, той росте, навчаючись у інших, шукаючи всілякі можливості для цього. Завжди пам'ятатиму слова одного з викладачів ВУЗу, де я навчалась: "На "5" навіть я не знаю!"
До досконалості треба прагнути, але смішно виглядить той, хто вважає себе досконалим.
А мистецтво критикувати, повір, ще складніше, ніж писати. До критики я відношусь позитивно!!! Вже вийшла з того віку і маю трохи життєвого досвіду, аби не бити себе в груди і не махати руками, борючись з вітряними млинами. Віддаю перевагу спокійним, розумним, мудрим людям і рішенням.
А кров...вона справді повинна бути свіжою і чистою! Дякую!

І я за те, хай усім щастить! Іро, ми уже так давно знайомі…Тому, я дозволю собі не
погоджуватися з тобою. Яке відношення до поетичної критики мають слова – «Ще
ніколи у мене не було такого, щоби я після другої стрічки вибухала реготом і не
мала сил дочитати до кінця....». Де тут критика, аналіз, допомога автору? На мою
думку критикувати уміють ті, хто сам гарно пише, тоді він зможе реально допомагати
іншим, але, якщо він цього щиро хоче. В даному випадку я сумніваюся  в тому, що є таке бажання та і творчий досвід твій також не дозволить повноцінно критикувати. Можна критикувати розмір(якщо
збитий, коми, і таке інше, але до образів чи маєш ти право торкатися. Образи  - це життєвий досвід, фантазії). Останній твій візит був півроку тому, він закінчився тим, що ти проминула всіх авторів,
зайшла на конкретну сторінку, кинула бруд і пішла…Вчора ситуація була подібна,
для когось «натхнення» як полігон для з’ясовування стосунків і не більше, таке
у мене складається враження. Але треба не забувати, що є люди які сюди ідуть за
іншим, я прошу поважати їх і не створювати конфліктних ситуацій. Я прибрав
оцінювання, тому що метод оцінювання не відображає реальний стан речей, але всі
відкриті для критики. Без образ і насмішок, і без з’ясовування чогось
особистого. Іро, піднімися вище дрібного і не потрібного, займися поезією
врешті - решт…

Олексію, ти правий - тільки щира допомога насправді є дієвою. Дякую!

У коментах біля своїх віршів хочу бачити лише те, що стосується даного твору. Для іншого...є приват, інші розділи тощо. Тому, просто буду видаляти те, що виходить за межі...