Олексію, дякую за теплі слова! У нас було свято душі, свято "Натхнення" з великої і малої букв (натхнення)і в цьому наша колективна заслуга. Спасибі тобі особисто за велику допомогу в підготовці заходу.
Урааааааааааааааааааааааааааааа!!!!!!!!!!!!!!! Дуже за вас усіх рада!!! Тамарочко, вітаю!!!!!!!!!!!!!!! Обіймаю і цілую!!!!!!!!!! А який Олексій у вишиванці гарний!!!
Тамарочко, дорога, дякую тобі за запрошення, за поїздку, за все-все! Це вже історія, і це природно, що все минає, час пливе. Не можна залишитися в тому чи іншому святі, але можна зберегти добру пам'ять про нього... Все було настільки продумано, і разом з тим - чудово, з приємними несподіванками, що аж не віриться: чи я там була, чи наснилося? Але ні - була, ба маю добрі спогади, дружнє спілкування, бажання творити, читати твори своїх друзів, радіти їхнім досягненням, чекати наступної зустрічі!
Ларисочко! Дякую за щирість і відкриту душу. Як ти сьогодні сказала, що ми так близько один від одного. І ця близькість вимірюється далеко не кілометрами...
так,дійсно....все ніби-то й минає,але водночас залишається в наших серцях...і саме приємні спогади ми пам"ятатимемо завжди...але,разом з тим, всі ви (хто у нас побував) тепер знаєте де знаходиться Кременчук, тож заїжджати можна вже й частіше.... А Тамарі Марківні,як то каже молодь, РЕСПЕКТ І УВАЖУХА!!!)) (вибачаюся за нелітературні терміни)..)))
Таєчці і Олегу Цибульським - особливе спасибі! Це вони допомагали гостям і підтримували нашу господиню. Мене ось - Тая (вночі!) зустрічала, Олег довіз на авто куди треба, а потім, по від'їзді додому, і супроводжував: допоміг (морально і матеріально) "влаштувати" мене на дніпропетровську маршрутку, а це - велике діло! Я вже о 16.45 була вдома! І сім'я задоволена. Олеже, Таю, маю надію побачити вас в Умані (і дітвору - Олечку з Олегом - теж!), і віддам тоді борг. Дякуюююю!...
Щира дяка чудовим організаторам цього чудового дійства! Це більше ніж просто виступи - тут особлива емоційна аура, зустріч друзів і однодумців! Прекрасні і гостинні люди! Уклін Кременчуку! Вже пару днів пройшло, а у душі відчуття свята...
Іванечку! То нехай це свято буде не пару днів Он Лариска так мене налаштувала на якусь там "хвилю", що я тепер її думки читаю! Уявляєш!!!Ану, давай і твої попробую. Правда, ти хочеш, щоб свято в душі весь час було? То буде, Іване, правда!Бо ми весь час разом, подумки, не дивлячись ні на які відстані. І прийде час, ми знову обніматимось і цілуватимемось уже не віртуально. Спасибі!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
