Хоч вірш за своєю суттю - тривожний, але ж він ще й оптимістичний. І як я зраділя, що Тамарочка відгукнулася віршем! Нехай твоя мама швидше одужує! І від мене їй щирий привіт.
Так, так, Ларисонько, цей вірш писався з оптимістичним настроєм, коли я приводила до порядку мамине господарство - квіти на підвіконні, бо раніше було не до них... За привіт мама дякує. Я дуже рада, що до неї повертається пам'ять і вона Вас згадує! Ще й образилась на моє запитання - як це я Ларису не пам'таю!) І пісню нашу з Віктором - "Мамина хустка" згадала...
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
