Зозуля нам в дорозі рахувала кроки,
А я чомусь гадала, що рокИ,
І не подумала, що прожила вже рОки,
Йде відлік не вперед, а навпаки.
А може то дала вона мені уроки?
Не все ж в житті рахується, як вік.
Людські стосунки, їм якби отак…нівроку –
Узяв життя й як поле пересік.
Ку-ку, ку-ку – вслід посилала щохвилини,
А я той спів ловила, як життя.
Красиве, зачасту таке несправедливе,
Як та зозуля, що не зна дитя…
01.07.12
| 
