У кохання веселкові кольори...

Це на перших порах, Наталю...А скоріше - закоханість веселкою грає. Кохання ж, на мою думку, має душу... Дякую за роздуми!

Цікава тема у вірші...Якого кольору кохання? Мабуть однозначної відповіді нема, у кожного воно має свої відтінки і забарвлення...

Так, однозначної не буде ніколи, бо душі бувають різні...У вірші захотілось показати споріднені

Мабуть споріднені це не ті, що бачать один і той самий колір, а просто дивляться в одному напрямку і цього вже достатньо для початку...

Споріднені - це ті, що мають однаковий "колір" душі

Так, про це сказав чи то Гюго, чи то Дюма, хтось із французів: "Любити - це не дивитися одне на одного, а дивитися в одному напрямку"...

Хтось із них сказав правильно, а життя це підтверджує

я на фібрах душі творю
І мереживо і вишивання
Хочеш - вишию я зорю
з добрим іменем
" Наше кохання"

Самовіддано...Дякую, Анатолію!

У душі багато відтінків?
Знаю два чорний та білий,
Бо вона бреде у сутінках,
Де відтінки ознака тіла.

А душа вона безтілесна,
Мов примара мучить ночами,
І шукаємо ману небесну,
На папері простими словами.

І в похмуру осінню днину,
Коли смуток зростає барвінком,
Відшукай у собі людину,
Розберися з своїм відтінком.

Так, у душі багато відтінків...