Хто відповість за те, що йде війна
і гинуть молоді, сини найкращі?
«За Україну» – думка головна.
Анексія і політичні хащі.
Стояв Майдан – забрали небеса
до себе сотню. Хто у цьому винен?
Тремтить природа від смертей уся,
зігнути хоче хто Вкраїні спину?
Ще запитань багато…Хто є хто,
чому, коли, за що, кому й навіщо?
Раховано уже смертей не сто…
У нашому човні трухляве днище?
Чи весла не такі, чи кермові,
чи заслужили, Господи, ми кару?
Життя «по-новому» і ми нові.
Хіба чекали в спину ми удару?
Хто відповість за сльози матерів?
Господь простить…Але чи зможуть люди?..
Слова… Не треба непотрібних слів,
але чомусь вони кругом і всюди...
Хто відповість за те, що йде війна
і вмерли ненароджені ще діти?
Історія чому така сумна,
а нас так боляче зібрались вчити.
Державі бути! Дорога ціна…
Не стане Україна на коліна!
Вона єдина. В нас вона одна,
як мати, яка виховала сина.
15.06. – 12.07.14
|