Неділя, 22.06.2025, 00:08
Натхнення - це стан одержимості істиною
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гость · RSS
Меню сайту
чат
ОПИТУВАННЯ
Всього відповідей:
ДРУЗІ САЙТУ

 
       Радикал фото
 
       СМАЙЛИКИ

          СЛОВНИК

 
 Поезія і проза
Головна » Статті » Полтавська обл » Тамара Васильєва

Я не тут і не там...

Я не тут і не там, і не знаю я де…

Чи по львівській бруківці вже згадка іде,

Чи вокзали, перони і стукіт коліс

Мене знову у спогади потяг поніс…

 

Чую, порох злежався там сотнями літ,

Передзвони у храмах, чи в серці?.. Ця мить…

Обнімає і шиє…навиворіт шви.

Там, на вежі, вогні нам безсоння несли.

 

Смакували ми каву, а був ще коньяк.

Львівський дощ, як осінній, і кожен просяк.

Сурми грали годину, благаючи час,

Зупинись, зачепись за бруківку, для нас...

 

Невблаганні ні дні, ні години  - зійшли,

Як на площі герої у бронзі. Плащі

Гріли тіло, в розлуці холола душа.

Влучний постріл зігрів і думки спокушав.

 

Категорія: Тамара Васильєва | Додав: tamara (14.08.2012)
Переглядів: 443 | Коментарі: 8
Всього коментарів: 8
1 Did  
В тому, що все це не вигадка, можна легко переконатися, передивляючись Олексієві фото. tongue

2 tamara  
Так, Вікторе!Шкода, що ти не гуляв з нами по Львову.Той час, який летів, був невблаганний, як ця жива героїня на фото, яка так і не ворухнулась... Правда, інший герой робив рухи, коли кинули гроші. А час робив своє, його так ніхто і не вблагає...

3 lorik  
Ця мить…

Обнімає і шиє…навиворіт шви... - про "навиворіт шви" - це точно, Тамаро, гарна метафора! Так нам усім було добре, і виходить, що - чим краще, тим потім поезії ще елегійніші, ще мінорніші... А у вірші - таки все правда, і про час - особливо...

4 tamara  
Ага...Ларисочко! Іван нас добре таки обстріляв biggrin

5 lorik  
...Живуть люди у Львові - як у святі, як у музеї, як на сторінках історичної захоплюючої книжки!..

6 tamara  
Так, тільки в щоденній суєті не завжди те свято відчутнє cool Та між суєтою бувають і маленькі свята, як от, в Івана - забіг до "Квітки", чи то ось такий захват в Пороховій вежі! biggrin

7 lorik  
А "Квітка" - це що таке? Чи не те малесеньке кафе, у якому ми пили каву з коньяком?

8 tamara  
Так, Ларисо! Та не тільки пили...а й жмих їли! biggrin :D surprised
Ох і вечір сьогодні...Чи то вже ніч... Наче, Ларисо,як в Івана, нареготалась з твоїх пародій, тепер - з коментів

Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2025
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
реєстрація
останні коментарі
Привіт, напиши aleks45@ukr.net повну адресу "нової пошти" і номер телефону, і отримаєш.

Хотілося б отримати..

Книги є! 200 грн примірник. Передзвоніть мені 0971225290

Замовити книгу можна зараз?

Десь років 12 тому написаний. Не є біографічним, хотілося показати персонаж покаяння у такий спосіб. Дякую!

Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...

Цікавий твір,  нестандартний.

Роками сайт стоїть без діла,  але друзі просили його не закривати повністю,  бо використовують як архів. Я інколи щось ставлю,  бачу перегляди є...

Дякую Олексію! Сподіваюся заходитиму інколи. КАРАНТИН тож хочеться спілкування на поетичну тему. І тобі натхнення.

Андрію, дякую! Уже й не очікував, що хтось сюди поставить вірш,  натхнення тобі!

статистика
  • Всего: 172
Новых:
  • За месяц: 0
  • За неделю: 0
  • Вчера: 0
  • Сегодня: 0
Среди них:
  • Пользователей: 23
  • Администраторов: 5
  • Модераторов: 90
  • Проверенных: 25
  • Парней: 66
  • Девушек: 99
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz