Я дякую долі, що ти в мене є,

Як пахощі трав серед літа,

Як сонце в блакиті таке осяйне,
Трава, що росою умита.

Я дякую долі, що я в тебе є,

Як тихий причал у негоду,

Як хвиля, що мовчки до берега б’є,

І зорі – не зраджують зроду.

Я дякую долі, що любиш мене,

Як вітер, що в спеку голубить,
Як дощ, що землі все-одно не мине,

І небо, що мрій не осудить.

Я дякую щиро – люблю я тебе,
Як вільного птаха на волі,
Як небо далеке, таке голубе,
Шляхи, що охрещують долі.