Іду в грозу, Ступаю в передгроззя. Висить роями тиша наяву. А я внизу… І знову на дорозі Пожовкле листя падає в траву. Гуркоче грім, Літає блискавиця. Закони є написані життям. "Вина" у тім, Що чисто у криниці. Туди плювати більше я не дам.
Не дивлячись на те, що ідея крутилася навколо суто особистого, вірш викладає позицію щодо тих людей, які плюють в криницю, а потім прагнуть напитися чистої води і ніяк не можуть второпати, звідки взявся бруд... Дякую, Олексію!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
