Радикал фото СМАЙЛИКИ СЛОВНИК
Поезія і проза
Дві душі
«Зустрілись
дві душі
на грані задзеркалля…»
Адель
Станіславська
Тривожно билися хвилі
Могутнім "дев'ятим валом".
І чайки, вже посивілі,
Над морем повітря рвали.
В одну дві душі злилися…
Та їм не піти до храму.
Ти, чайко, краще озвися
Любов’ю, її дивами.
А хвиля морська тікала,
В безодню гукала долю.
І звикла душа помалу
Не чути німого болю.
Категорія: Тамара Васильєва | Додав: tamara (05.07.2013)
Переглядів: 485 | Коментарі: 15
Всього коментарів: 15
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Чудовий вірш, чудовий епіграф!..
Твоє читаю: "І чайки, вже посивілі, над морем повітря рвали..." - і все, назовні - біль, хоч і любов...
Змушена цей рядок замінити, Ларисо...Скали - рос.слово.
Такий Аделечка тон задала...)))А я - продовжила! Дякую тобі!!!
2 Adel (06.07.2013 19:53)
Чудовий твір, Тамарочко!
А що як:
"А хвиля морська тікала,
В безодню гукала долю."?
Щиро. Цьомики!
Дякую, Лесенько! Я теж пробувала безодню, але...якось ще трагічніше звучить, хоча пучина мені теж не подобається. Спочатко було - далеко гукала долю. Ще буду працювати над ним.
Таки виправляю на безодню...
Нехай душа не звикає до болю, хоча в житті буває всього...
Думаю, з болем важко звикнутись, а ще важче - жити.
Я розумію цю боротьбу за чистоту мови, але мені дуже шкода... То збережи той рядок чи той образ - для іншого вірша, будь ласка. Він куди оригінальніший, експресивніший, ніж "стогін у морській пустелі"! "...Повітря рвали" - так ще ніхто, крім тебе, не написав!
Ларисо, дякую тобі! Мені теж дуже шкода того образу. Можливо, ще щось придумаю...
Лорік, а так? Що скажеш?
Впав мій вірш після правки далеко вниз. Нічого з цим не можна вдіяти, не можна адмінам правити!
Ну так це ж зовсім інша справа! Мій улюблений рядок збережено! Молодець, дякую!
Я рада, Ларисо, дякую!)))
Душа звикає. На жаль, а може й на щастя. Час лікує....
Так, Оленочко, все так...Дякую!
Боляче усвідомлювати існування душі, німої до болю та інших відчуттів...Хочеться, аби щось змусило її ожити...
Буває...Дякую!
Copyright MyCorp © 2025
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
останні коментарі
Привіт, напиши
aleks45@ukr.net повну адресу "нової пошти" і номер телефону, і отримаєш.
Книги є! 200 грн примірник. Передзвоніть мені 0971225290
Замовити книгу можна зараз?
Десь років 12 тому написаний. Не є біографічним, хотілося показати персонаж покаяння у такий спосіб. Дякую!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
Цікавий твір, нестандартний.
Роками сайт стоїть без діла, але друзі просили його не закривати повністю, бо використовують як архів. Я інколи щось ставлю, бачу перегляди є...
Дякую Олексію! Сподіваюся заходитиму інколи. КАРАНТИН тож хочеться спілкування на поетичну тему. І тобі натхнення.
Андрію, дякую! Уже й не очікував, що хтось сюди поставить вірш, натхнення тобі!
