Цей вірш треба читати неспішно, плинно, як "тече вода у річці степовій" - адже саме в рівнинних, степових річках вода рухається саме так... Сподобалась думка про те, що треба вміти бути щасливою зараз, а не в минулому чи майбутньому. І час, дійсно, все розставить на свої місця... Дякую, Тамаро!
Ви така, Тамаро, поетична господиня, яка вказує шлях, і всіх, як дітей, заспокоює - відчувається директорський почерк навіть у вірші. А взагалі такою і повинна бути зріла українська жінка-господиня, не обов"язково директор, уся в праведних клопотах. ))))
Якщо мені хоч на якусь мить це вдасться, то буде нічого А якщо таких миттєвостей ще можна буде й поскладати...то буду задоволена! Дякую, Ярославе!Директоркою тут не пахне , а от праведних клопот не відняти...
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
Дійсно так, але не завжди виходить. Теорія від практики буває далека. А час...Там таїна...
