Дякую, Вікторе! Щодо першої строчки подумаю...А от друга зовсім змінює мій зміст. Бо моя Осінь, як весна, пробудила ЛГ, тільки жовто-сонячним волоссям. Тому, тут не згодна.
Тамарочко, чудовий білий вальс, так і вчувається музика, і перед очима вальсуюча панна Осінь у вуалі. Так романтино, так жіночно. Отримала величезне задоволення від прочитання.[img]http://[/img]
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
Так світло і чарівно! 
Ой полонили, Тамарочко... І признаюсь щиро, щой сама закружляла душею з тою Панною))))
