У хаті тихо. Аромати трав Хвилюють тіло. Кіт дріма на лавці. А їй не спиться, Мов голодній мавці. А їй би випити Росою з молоком, Холодну ніч! До денця, до краплини! Померти в насолоді! І з гріхом Родитися, Мов світ - із насінини! Відьмацька ніч. Розхристана душа Зривається до місяця в обійми, Завжди по лезу Гострого ножа, Завжди по краю проляга межа Її любові... Відьма спокуша.
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
