Не твоя наречЕна, нарЕчена, не твоєю любов'ю приречена, не твоїми устами цілована, зачарована... Я у днях твоїх закарбована, я ночами з тобою таврована, не тобі я сьогодні вІддана, незвідана... Нежадана тобою, небажана, тільки квилить душа прив'язана, плаче хустка моя із квітами, самоцвітами... Не з тобою повік парована, я любов'ю, мов раб, катована, я любов'ю до мук засуджена, суджена...
Дякую, Ларисо! Романтична лірика на те й романтична, щоб примусити повірити у велике кохання і у великий біль, там все трішечки занадто, але так і повинно бути. Бо оте "занадто" притаманне відчуттям юності, коли все відчуваєш вперше і гостро, нехай навіть це буде біль від нерозділеного кохання.
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
