Восени розцвіли
каштани…
От такий от
природи каприз.
То тепло
подарунок останній
Нам зробило…Й
скотилося вниз…
Восени розцвіли
каштани –
Жовте листя й
квітучі «свічки».
Всі помітили це поєднання
І розбурхались
різні думки.
Хтось, згадавши
про катаклізми,
Зауважив, що
людству кінець.
Ну а хтось романтичніший,
інший
В цвіті цім бачив
радість сердець.
Всі по-своєму
диво сприймають,
Та не винні у
цьому вони.
Бо в житті різні
люди бувають…
А каштани цвіли
восени…
| 
