Стою перед
святими образами, Не смію очі підвести на них.
Душа страждає у
Господнім храмі
За кожен вчинений
до цього гріх.
Прости, мій
Творче, що життя проходить В шаленім ритмі, в повсякденній суєті,
Що проявляю мало
так любові, Що настанови не виконую святі.
Прости, що не
роблю добро у світі,
Що сію в нім лиш
ненависть і зло.
Не маю сил своє
життя змінити,
Щоб більш тепла і
світла в нім було.
Прийми мої
душевні сльози нині,
Прийти до
покаянння поможи.
Як батько
люблячий своїй дитині,
Ти,Отче, шлях до
істини вкажи.
|