І "музика краси" обов"язково  подолає  "злобні шепотіння"...

Треба бути оптимістом, бо вони змінюють одне одного, інакше бути не може,дякую,Світлано))))

Таня, банально звучить про смуги, що є темна і світла...так і твоєму вірші, перша строфа мінорна, а потім -
Та раптом радість ясночола
Освітить ранок дня, і соло
Виводить музику краси,
Руйнує болісні видіння,
А в миті щирого прозріння
Лягає тихо у рядок. - Гарно!

дякую, Олексію,якось написався раптово, як вірш-відгук, хоча життя - воно і є таке, то ж фраза про смуги - вона вічна, бо завжди так і буде, як у музиці - мінор та мажор...

Так і є, на жаль, чи на  щастя...Мені подобаються вірші з різкими змінами настрою...

мабуть,і мені, бо чомусь часто так пишеться О! смайлики "людські" )

Мінливий настрій, Таню, на одному подиху!

Дякую,Тамаро)

Тема ніби-то й не нова - як ви з Олексієм кажете: "чорне-біле", а от написано - оригінально! Перепади настрою, разом з переливами цікавих метафор.

Рада, що так прочитується, дякую, Ларисонько

Душа мінлива, як і погода за вікном.Та так приємно навести лад у своїх думках і просто насолоджуватися життям!Чого всім нам і бажаю!Гарний вірш!

Навзаєм, Наталю, хай перемагає позитив)))