дівчино з аватари, ти така романтична! якось не вірю... може, веселка в небі, раптом і д`яволиця… ти чи не ти з портрету дивишся, білолиця? хочу повірити... якось раптово зАйдеш, скажеш – «твоя аватара» - два джерела наснаги в річці зіллються зваби… а потім... звичні життєві будні, тихі розмови. навіть через далекість нету дружнє плече підставиш.
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
