Не розчаруюся в тобі, Бо ти і є моя Європа, І хто мені тут скаже проти, Той не вслухався в жодну ноту, Яку Михайлівська дзвіниця Нам посилала...Ти - десниця! Ти відчай наш і наша віра, Натхнення, гордість, і свобода! Тобі із нами теж роботи - Банкрутство так давно душі Народу рідного торкнулось, Що ледве вже і не забулось, Як ти ще сотню літ тому Збирав народ свій на майдані.
Та ні! - традиції не давні! - Вони ж бо вічні,там де Кий На схилах долю сіяв щиро В братерстві й рівності уміло.
І хто не знає, що жила Європа давня тут, у нас, Ії повернемо. Вже час Вольнолюбивому народу Свою приховану свободу Піднять над берегом Дніпра: Ти тут Європа! Ти - жила У генах київського люду, А це і схочеш - не забудеш!..
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
Пора! Головне - не опустити руки напівдорозі. Щиро і патріотично!
