Вечір поезії мого батька Дмитра КРЕМЕНЯ - це завжди свято. Мені надзвичайно  пощастило бути його сином!
Тарас Кремінь 22 вересня у Миколаєві в художньому музеї імені Верещагіна відбувся святковий вечір з нагоди 60-річчя Лауреата Шевченківської премії Дмитра Креміня. Зібралося миколаївське Пушкінське товариство, друзі, поети з інших міст. Натхненно читав пан Дмитро поезії забуті і з нових збірок. І ті, що ще не опубліковані. Тиха і приємна розповідь поета про своє життя,творчість, вітання дружнього кола - все це створило незабутню атмосферу...
А до цього, 6 вересня на Іршавщині провели он-лайн-зустріч з поетом. "Закарпатський миколаївець" - так його там називають. Та й сам пан Дитро ніколи не забував своїх коренів. Мені здається, що саме таке поєднання і зробило з нього поета першої величини... Тож вітаючи Дмитра Креміня і передаючи вітання від севамівців, саме тому сказала:
З краю сакури в дикий степ,
В море маково-золоте
Він занурився, тут цвіте.
Тут лунає трембітне слово:
Бог не робить чогось випадково!
Джерело: http://sevama.org.ua/?p=6057 | 
