Отож-бо розпочнем

Нову, тверезу путь

Із кожним гожим днем

Виборювать майбуть.

Ще  маєм досить сил

І визрілих бажань,

Щоб під крильми вітрил

Летіти в сонцерань.

Романтика борінь,

Мов те вино, терпка:

Ірже на січі кінь

Незламного Сірка;

Не стала порохном

Чорноземна земля

І син степів Махно

В гуляйполях гуля;

І надихає нас

Великий Чорновіл,

Який в рішучий час

Пішов за виднокіл…

Ми – їхня кров і плоть,

Тож наш вінець мети:

Себе перебороть,

Біду перемогти!

2003