Пані Наталю, вірш ніби звичайний про звичайне. На перший погляд. Але у кожному куплеті - напіввисловлений зміст, натяк на глибоку психологічну суть через художній образ. І цю приховану сторону смислу кожен читач уявляє, домислює, спираючись на власний життєвий досвід. Оригінально!
Дякую, Олю! Саме так задумувався цей вірш - написати напівнатяками, аби кожен читач сам домалював собі картинку, чи самостійно склав пазл із недомовленостей.
Згодна з дівчатами: оригінальніфсть - у простому. А ось це: "І розстеляє ліжка половину". Один штрих - і вже зрозуміло, що вона самотня, і що чекає... Наталю, як цікаво, і в мене теж є такий образ - в оповіданні "Фен-шуй". Там жінка за 30, яка ще й досі... дівчина, чекає на свого судженого, начитавшись правил феншую: "Якщо бажаєте скоро мати коханого - не спіть на складеному дивані, розстеляйте постіль - як для двох, і він неодмінно з'явиться!". Це я десь вичитала, що є таке правило... То ж гукаю до "звичайної" жінки: ну ж бо, розстели й іншу половину! Кохання скоро буде!
Кожна жінка загадкова. Інколи, чоловікам потрібне ціле життя, аби розгадати ту загадку. )) Дійсно, моя ЛГ - узагальнюючий образ жінки, котра прагне щастя. Хочеться побажати щастя кожній жінці, Світлано! Дякую!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
