Забери мене
автор: Мазур Наталя
День у морок сховався неначе.
Чуєш, милий, як серденько плаче.
Без обіймів палких і гарячих
Линуть дні. Дуже важко мені.
На дворі задощило і мряка.
Небо плаче і я хочу плакать.
Сльози, як краплі, падають м’яко.
Все неначе у сні.
Я благаю.
Заклинаю.
Забери мене,
Хай мій біль мине.
Забери мене з собою,
Щоб не зналося з журбою,
Моє серце,
Моє серце.
Щоб палало від кохання,
Ти любов моя остання,
Подаруй мені світання,
Зачаруй мене зізнанням,
Ніби вперше,
Ніби вперше.
Хай всміхнуться нам радісно квіти,
Я тебе буду завжди любити,
Бо для мене найкращий у світі
Тільки ти. Не барися прийти.
Наша доля гаптується в небі,
Я лебідка, ти мій білий лебідь.
Все що буде, то значить так треба,
Вже нема самоти.
Я благаю.
Заклинаю.
Забери мене,
Хай мій біль мине.
Забери мене з собою,
Щоб не зналося з журбою,
Моє серце,
Моє серце.
Щоб палало від кохання,
Ти любов моя остання,
Подаруй мені світання,
Зачаруй мене зізнанням,
Ніби вперше,
Ніби вперше.
| 
