Наталко, без образ, але осмілюсь вкинути ложку дьогтю. Вірш гарний, тільки "Грудень місяць" - це масло масляне, "на мій погляд втрапляє" - невдала конструкція, "Стара яблунька - пишна й розлога - притулилася" - поняття досить суперечливі, щоб їх об"єднувати. Вам не здається?
Якось не тулиться, вибачайте за тавтологію, щоб "пишна й розлога тулилася". Якщо вже нагородили її епітетами "пишна й розлога", то я швидше повірю в те, що вона панує край саду, а не тулиться, так само якщо "пишна й розлога" то, мабуть, скорше "яблуня". Тим паче, що "стара яблуня" - образ набагато точніший, ніж "стара яблунька". Але я ні на чому не наполягаю, все в руках автора.
Ну навіщо ж так буквально. Між тим, якщо дозволите, я б порадив отак: Хмурий грудень, хоча й плюс дванадцять... За вікном спить садок яблуневий. Погляд мій натрапляє зненацька На край саду й паркан металевий. Притулилася там самотою Стара яблуня, пишна й розлога, і далі за текстом. Повірте, що "притулилася самотою" набагато краще, ніж "притулилася пишна й розлога", а "стара яблуня, пишна й розлога", як кажуть в Одесі, зовсім інший коленкор. І ще б порадив подумати над "тішать собою" і "бачу я зриму". Не ображайтеся, більше не буду. Але коли вже почав...
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
