Радикал фото СМАЙЛИКИ СЛОВНИК
Поезія і проза
Пух самоти
Білий смуток літа пухом із тополі
Стишено лягає мріями у сни.
Не зійшлися вчасно дві самотні долі,
Заблукавши, мабуть, на стежках земних.
Не судились, видно, їм кохання крила,
Щоб завжди літати разом у світах,
Бо одна з них в землю очі опустила,
Інша доля вільна, як у небі птах.
І блукають світом поодинці долі,
Половинку рідну прагнучи знайти.
І зітхають важко в час, коли тополі
Землю засипають пухом самоти.
15.06-01.07.2013 23:35
Джерело: http://www.stihi.ru/2013/07/02/853
Категорія: Наталка Мазур | Додав: Наталя (02.07.2013)
Переглядів: 380 | Коментарі: 8
| Теги: доля , Птах , вірші , Небо , тополиний пух , сон , Наталя Мазур , літо , самотність
Всього коментарів: 8
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
1
Elen
(02.07.2013 08:38)
Наталочко, сумно, але як красиво.
Дякую, Оленко!
Тема ніби і не нова, а звучить якось по-новому, гарно!
Та чи можна знайти зараз в розмаїтті віршів якусь нову тему?
Але кожен автор, вибираючи тему до душі, бачить її по-своєму, з вершин досвіду, переживань, мрій, роздумів.
Дякую, Олексію!
Так мелодійно, легкий смуток торкає чола і при тому чуєшся птахом.
Дякую, мила Оксано, за таке сприйняття віршу!
Наталю, мені ввиділася одна з українських зірок, як би вона гарно заспівала пісню - з таким чудовим текстом! Якби можна було достукатися...
Ех, Ларисонько, якби ж.....
Copyright MyCorp © 2025
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
останні коментарі
Привіт, напиши
aleks45@ukr.net повну адресу "нової пошти" і номер телефону, і отримаєш.
Книги є! 200 грн примірник. Передзвоніть мені 0971225290
Замовити книгу можна зараз?
Десь років 12 тому написаний. Не є біографічним, хотілося показати персонаж покаяння у такий спосіб. Дякую!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
Цікавий твір, нестандартний.
Роками сайт стоїть без діла, але друзі просили його не закривати повністю, бо використовують як архів. Я інколи щось ставлю, бачу перегляди є...
Дякую Олексію! Сподіваюся заходитиму інколи. КАРАНТИН тож хочеться спілкування на поетичну тему. І тобі натхнення.
Андрію, дякую! Уже й не очікував, що хтось сюди поставить вірш, натхнення тобі!