Думки жінки невловимі. Тут вона милується заходом сонця, і зразу ж, за тільки їй відомими асоціаціями, думає про коханого. Саме це хотілося показати у вірші. Дякую, Світлано, що завітали.
Наталю. я його знов перечитала: образність чудова! А помаранчі таки люблю! Сьогодні хотіла купити мандарини, а продавець каже: "Вони не смачні", - я не стала уточнювати, тепер і досі думаю: як це - "несмачні"?! Гнилі чи прілі? Так на вигляд гарні! Купила за її порадою банани, а вони, як переспіла давучка груша... Може, їй просто треба було їх (банани) втюхать?..
Ви - художник слова, Наталю. Дуже гарно все, от тільки кінцівка вона справді асоціюється з тільки відомими ЛГ смаками коханого. Як би це образно завершити, щоб був якийсь гарний троп, наприклад такий: Оранжево закінчується день, - Подумала, а спогадів лавини Зіниці запромінили мої, Мов люблені тобою апельсини.
Щоб до кінця витримати такий гарний образний ряд. Це приклад мій, А Ви могли б по-своєму ще краще зробити, певен...)))
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
