Холодний ранок. 
Перше. 
Листопад.
Зітхає місто протягами вулиць,
А ми удвох. Неначебто назад
У молодість негадано вернулись.

Мороз інкрустував опалий лист,
Йдемо поволі - нікуди спішити.
Не руки - долі в нас переплелись,
Чимало довелося пережити.

Десь у будинках сонних буржуа
Напій ранковий в кавнику парує.
Ми мовчимо, бо зайві всі слова,
Бо не потрібні ті розмови всує.

Кав`ярня - випадкова і стара - 
Від зашпорів рятує і застуди.
Лате, еспрессо. 
Все. Мені пора.
Твої слова: 
Іди. Чекати буду.

02.11.2015 р.