Телефонний рингтон... Чую. Йду. Умикаю. Перейшла на балкон... Так. Це я. Ні. Дзвінків не чекаю. Хто турбує? Любов... Звідкіля ти з'явилась? Ти чому Прийшла знов, Ти ж ночами лиш снилась? Що ти хочеш? Тепло Дарувати у серце... Знов морочиш Мене... Там солоне озерце! Від всіх вилитих сліз За роки, Що прожиті... Йди собі кудись в ліс... Чи потрібні Ті миті, Де шаленство до краю, Де лиш небо І пісня, Де лиш двоє літають? Йди собі, Уже пізно... Нащо той марафон... Все... відбій... Вимикаю... Замигтів телефон: На екрані - КОХАЮ!!!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...