Холоднішає...
День поза днем
Випадають тумани поволі.
Виноград заяснівся вогнем
П`ятипалих листків.
На осонні
Кряче ворон - старий реаліст.
Відлітає вороняча зграя.
Млявий вітер - бродячий арфіст
Павутину, як струни торкає.
Заклопотаний день по стерні
Пробігає, не зранивши п`яти.
У задумі стою, бо мені
Не можливо той день наздогнати...
Осягнути не можу оте
Сумяття на околиці літа...
А край поля ще й досі цвіте
Подорожник дрібнесеньким цвітом.
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
