Радикал фото СМАЙЛИКИ СЛОВНИК
Поезія і проза
Як починається осiнь
Може, так починається осінь: Спрагле літо, втомившись від спеки, На поля, де зібрали покоси, Побіжить проводжати лелеки? А можливо, на всю зелень листя Рудуваті розќидає барви? Дрібний дощ над садами зависне, Аби їх відіпрати, та марно. Ну, а може, як вітер щодуху У гіллі затріпоче високо, І попадають яблука глухо В сухі трави, спливаючи соком? Та буває, відчувши самотність, Що у лінію долі злам вносить, Усвідомиш життя незворотність І збагнеш - починається осінь! 13.08.2012р.
Категорія: Наталка Мазур | Додав: Наталя (15.08.2012)
Переглядів: 516 | Коментарі: 10
| Теги: осінь , поле , вірші , Дощ , лелеки , Яблука , сад , Наталя Мазур , покоси , філософська лірика
Всього коментарів: 10
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
але, кожна пора прекрасна! в прямому і переносному розумінні!
Звичайно, Тамарцю!
У парку м. Дунаївці Сиджу на лавці Листок тримаю у руці - Прийшла ж на танці. Відчуваю я самотність. Все , із мене досить.. Розвертаю незворотність, І вперед на осінь .
Наздоганяю осінь...
Стій!
Куди біжиш ти
У небачені світи?
Ми підем вдвох -
Лиш тільки ти і я,
А може,
Ще захопим Анатолія?
Наталю, відчувається, що вірш - не тільки про природу - як пору року... Це про людське життя.
І я так подумав...
Значить подумав вірно, Олексію!
Дякую!
Дякую, Ларисонько, що зрозуміла.
"Не час минає, а минаєм ми"
Може, Ліна Костенко і має рацію...
Copyright MyCorp © 2025
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
останні коментарі
Привіт, напиши
aleks45@ukr.net повну адресу "нової пошти" і номер телефону, і отримаєш.
Книги є! 200 грн примірник. Передзвоніть мені 0971225290
Замовити книгу можна зараз?
Десь років 12 тому написаний. Не є біографічним, хотілося показати персонаж покаяння у такий спосіб. Дякую!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
Цікавий твір, нестандартний.
Роками сайт стоїть без діла, але друзі просили його не закривати повністю, бо використовують як архів. Я інколи щось ставлю, бачу перегляди є...
Дякую Олексію! Сподіваюся заходитиму інколи. КАРАНТИН тож хочеться спілкування на поетичну тему. І тобі натхнення.
Андрію, дякую! Уже й не очікував, що хтось сюди поставить вірш, натхнення тобі!