Читаю Слово. Кожне Слово — Нота. Бринить, тремтить, в надії оживає! Живий, ласкавий, неповторний дотик… У серце чисте ноти я складаю.
Записую, як знаки, у рядки, Навчаюсь чути музику із Неба, Вдивляюсь в голос Божої Ріки, Щоб грали струни, Господи, для Тебе!!!
Прохаю, щоб мелодія оця По благодаті Бога і Отця В Святому Дусі розправляла крила, Щоб до країв землі вона летіла, Тих, хто в темниці Світлом освітила!
Я може скрипка, може бубон я… Чи вмію я мелодію заграти? Чи зможе пісня розламати грати?! Господь, я дякую, що в мене є сім’я!
І кожне серце — інструмент чудовий В Твоїх долонях, Диригенте віри: Мелодія жертовності й любові, Симфонія спасіння і довіри!
По сходинках музичної октави Я піднімаюсь у Небесні брами. Співають гори, грають квіти й трави І зорі мерехтливими світами Живому Богу воздають всю славу!!! 25.01.2011р.
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
