Багато літ шаную і люблю Тебе, поете, - славний побратиме. Твої дороги не були простими, Проте не чув ні скарг, ані жалю - Та й хто ж тоді за тебе хрест нестиме, Тяжкий твій хрест, що вроджує зорю.
Вперед ідеш уперто і щосил, Долаєш кручі, вирви безкінечні. Не хиляться додолу твої плечі, Хоч надірвав немало власних жил, - Та ж крила маєш творчі (чи лелечі?). А інший би спочинку попросив...
Час, як вода, що з жмені утіка. Та понад часом поетичне слово - Дороговказ, звитяга і основа - Хвилює, обіймає, обпіка І вабить, наче юнка чорноброва; І в ньому ти, як в берегах ріка...
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
