Її називають дивачкою,
Та не гнівається за те.
Нехай так, усе ж не гордячкою.
ЇЇ серденько - золоте
Вибачає усім навіть кпини,
А чи шпильки за те, за це.
Із очей така лагідність лине,
Що аж заздрість когось бере.
І направду вона не звичайна,
Навіть моді наперекір.
Таки схована в ній якась тайна,
Що лине віршем на папір.
Правда Ваша Олексію. Ми всі частково диваки, але є такі, котрі ніби не від цього світу. І добре, що вони є, бо вони намагаються нам показати життя інакше, правда не всі ми розуміємо ту інформацію, яку вони нам посилають.
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
