Дорогі
колеги! Ще пахне друкарськими фарбами перша збірка талановитої
івано-франківської поетеси Лесі Геник. Вже перших 100 екземплярів на
руках у Лесі. Тож поквапмося побути у її слові. Це справжнє свято
духовності, рідності, осяяності. Бо коли горить свіча, вмовкають солодко
вуста... Щиро вітаю, Лесю, з народженням поетичного дитяти!!!
Дебют * Від душі – до душі * З ВІРОЮ, НАДІЄЮ, ЛЮБОВ’Ю І У ЩИРІЙ СПОВІДІ ПРИЙШЛА В ПОЕЗІЮ ЛЕСЯ ГЕНИК В івано-франквському видавництві «ті повіт» нещодавно побачила світ книжка поезій Лесі Геник «Від душі до душі», про яку автор передмови голова обласної організації НСПУ Євген Баран у першому рядку своїх вражень про поетичний дебют авторки однозначно зауважив: «Маємо нове ім’я в поезії». Тож цього разу нам залишається хіба що привітати авторку і тих, хто разом з поетесою творив мистецьке обличчя збірки: літредактора Оксану Тебешевську, художника Лілію Синишин, технічного редактора Василя Вітенка та ін. І одразу запевняємо шанувальників поезії, що про дебют Лесі Геник варто говорити радше як про першину видання, бо важко означити дебютом той поетичний талант і зрілість, які проступають з її книжки. Бо кожен розділ поетичної збірки рівносильний і водночас є яскравою часткою не лише її композиційної, а й змістовної канви. Поетеса прийшла до читача у щирій сповіді – у вірі, надії й любові, ніби при відкривши красу і яскравість своєї душі, яку в собі вважає найціннішим дарованим Богом скарбом. А душу ліричної героїні, «виколисану», «вибавлену», «вираєну» і «полохливу» називає «намоленою свічечкою щирої душевної сповіді». Ловлю себе на тому, що поетичними рядками Лесі Геник хочеться поділитися із слухачем, хочеться читати і не втомлюватися дивуватися. Душі мольберт, палітра віри, тихо… Мазок – і вже крилатіє життя! Неначе щирий оберіг від лиха, Пейзаж надії в серці каяття.
Он силует, і світлотінь, і промінь, Немовби торк жаданих молитов, На тлі святім возносяться долоні, У небо щиро горну чи любов.
Друковано в газеті «Галичина» №143-144 від 25 вересня 2013 року. Подано скорочено. Ігор Лазоришин
Щиро дякую, п. Ігоре, ще раз і ще раз! Виваженістю і натхненністю Вашого слова можна тільки захоплюватися, а мудрість пригортати всім серцем! Дякую Богові за таких Людей на своїй дорозі...
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
