Оксано, вітаю! Про цю книгу я навіть і не знав...Друзі, користуючись нагодою, повідомляю, що тимчасово не працює радикал-фото, а ми з допомогою нього поставили всі фото на сайт, почекаємо, може запрацює, а зараз поки фото не відображаються...

Дякую щиро, Олексію! Дякую, дорогі мої!
Я щойно повернулася із десятиденної пішої прощі родин мігрантів із Самбора до Зарваниці, і була приємно подивована. Які ж ви молодці!
Ця книга - вірніше жменька листів, писаних синові, дуже дорога мені.
У розлуці мене врятували листи. їх дуже багато! Я видрукувала лише декілька, дорога ця справа - друк. Довго вагалася чи видавати. А ще довше чи редагувати. У результаті залишила так як писалося тоді, у ту пору. 
Читати ці листи досі не можу, перед очима оживає все: як писалося, де, у яку пору. А найкраще писалося о 3 ночі, коли галасливий поїзд утікав у гірський тунель.
Чудовою знахідкою у книзі є ілюстрації художника Богдана Пилипіва, якого теж доля закинула у заробічанські світи і він по-своєму передав розлуку з дітьми.
Я справді приємно втішена з Вашої дорогої уваги. Дякую щиро-щиро.

Оксано, дорога, дякую Вам за такий розкішний подарунок, йому порадіють у нашій районній бібліотеці! Я працюю бібліотекарем, зараз у відпустці, то забрала додому читати обидві книги - "Під арками" і "Листи синові, або Легенди Неаполітанських гір". Вражають ці книги - кожна по-своєму... У цій МАТЕРИНСЬКІЙ КНИЗІ - така ЛЮБОВ, такі ПОЧУТТЯ, що важко її читати спокійно! Яка чудова легенда "Гора Віта - життя"!..
Дуже шкода, що Ви не залишили автографів на своїх книгах! У нас читачі дуже люблять книги з автографами, та ще й коли розкажеш їм, що особисто знайомий з автором!.. Хай і заочно.
Про книгу Оксани Пронюк: "Листи синові, або Легенди Неаполітанських гір" видрукувано у видавництві "Таля" (смт Брошнів-Осада Івано-Франківської обл.) у 2006 році, накладом 500 примірників.

Дорога Ларисонько, як я зрозуміла, це Ви привернули увагу до моєї книги. У мене  ще є в сховку 5 чи 6 екземплярів - обіцяю вислати з автографом Вам.
Найбільше тішуся, що Ви прочитали мене, зрозуміли материнську душу. Скажу, що мій син Дмитрик, тепер вже Дмитро, досі зберігає всі мої листи. Вони у нього всі понумеровані, акуратно поскладані у тих жовтих конвертах, в яких я присилала. Знаєте, я теж бережу всі листи з розлуки...

А я маю "Під арками" з незвичним автографом - "Правда, визбирана в чужині. Хай не знадобиться, але обереже!". Оксаночко, ох і гірка та правда. Про цю книгу не знала теж, але...чи не друкувався уривок, один із листів, десь в Інтернеті? Щось я таке пригадую...

Просьба Олексієві: постав, будь ласка, і палітурку "Під арками" Оксани Пронюк. Я тобі її не надіслала, бо знаю, що вона в тебе є. Я шукала її на "Натхненні", і не знайшла. Може, її ніколи й не було тут виставлено - обкладинки книги "Під арками"? Серед авторів з Івано-Франківщини Оксана не позначена, точно, я ще раз подивилася.

Ларисо, є книга "Під арками", подивися. Олексій писав про глюк на "Радикал-фото", через які загружались книги. І зараз на місці наших книг пуста рамка з надписом "Изображение"

На "Натхненні" є обкладинка моєї повісті "Не виплач моєї сльози". Прикро, що у мене немає більше примірників. Ця книга - як перше кохання. Мрію перевидати, так хочу щоб моя Марія (головна героїня) прийшла до Вас. Дай Бог. "Під арками" немає ще на сайті, але всьому свій час. Дякую сердечно, Ларисонько, за наполгливість.

Точно, це я помилилася з назвою книги, коменти не переглянула, тепер згадала...

Дорога Тамаро, я мусіла написати цю книгу "Під арками". Я не публіцист, не документаліст, але відважилася на цю титанічну працю лишень заради тих, кого зустріла у чужині. Час стер все, багатьох уже немає, багато роз"їхалися і ми не зустрінемося ніколи, багатьох знищила, спепелила чужина. А вони були такі, повні віри і надії на повернення, на зміни в Україні. Зараз вже 8 рік, як я повернулася додому, і з кожним роком розумію, як добре, що вдалося задокументувати ті події. Книга обійшлася мені дуже дорого, видавала власним коштом, та не шкодую зовсім. Радо подарую, хто хоче.

Дорога Тамаро, мою відповідь Вам чомусь перекинуло вниз як коментар, пробувала виправити та не виходить.
На сайті "Натхнення" є дві легенди з цієї книги: Гора День - Джьорно та Журавлина гора - Чіконья.
Я щиро-щиро дякую Вам. Ви так зворушили мене своєю увагою!!!!!!!!!!!!!!!

Так, я читала, тільки не можу згадати де...Тут, на "Натхненні", я не знаходжу...

Чудова книга. Листи не залишають байдужими, особливо материнське серце. Сльози за час прочитання не раз скапували долу від зворушення і щемного співвідчуття великої жертовної материнської любові. Добре, що ця мама знайшла сили і можливість вернутися до своїх дорогих дітей, а за час відсутності зігрівала дитяче серденько теплом своєї любові.

Оксано, радію за Вас, що Ви, попри життєві випробування, виховали прекрасних дітей - чуйних і добрих! Може, й не кожна заробітчанка може похвалитися такою дитячою увагою, коли син береже прономеровані листи... Такий знає і завжди знатиме ціну материнству і батьківству! Дякую Вам.

Вітаю)))

Вітаю, Оксанко, і радію разом з тобою.

Оксаночко, дякую Вам щиро: я отримала Вашу чудову посилочку - з книгами й журналами, тепер маємо у бібліотеці Ваші "офіційні" автографи, такі щемливі, а в них - істина... "Листи синові" - один екземпляр, той, що надісланий раніше, я лишила собі, не змогла віддати, розлучитися з книжкою, така книга, хочу, щоб була у мене! Вона вчить любові, вірності... А на той екземпляр "Під арками", що був раніше нам надісланий, я таки наліпила Ваш аркушик з автографом, що до книги Вами прикладений. Я його скотчем приклеїла, вийшло симпатично, і головне - видно руку автора! Не можу я чиїсь добрі слова, думки викидати... Хай той аркушик збережеться! За антологію творчості заробітчан - окреме спасибі! Хочу виставити обкладинку тут, на "Натхненні", тільки ось - піду в будинок побуту й відсканую...

Ларисонько, дуже дякую за вісточку, за дорогі слова і пошанівок. Мені так тепло від них аж слізно. Обіймаю.

Дорога пані Оксано, я студентка Альбертського університету у Канаді і наразі пишу дисертацію, присвячену сучасній українській літературі, що підіймає таке болюче у наш час питання жіночої еміграції з України. Нажаль, я ніде не можу придбати примірника Вашої книги. Я родом зі східної України, де варто й мріяти знайти книжки сучасних письменників із західного регіону :( до того ж зараз перебуваю у Канаді. Чи є можливість отримати примірник у електронному вигляді? Буду вдячна за Вашу відповідь. З повагою. Олена

Вітаю Оленко! Електронного варіанту книги не маю, зате для такого випадку постараюся роздобути друковані екземпляри. Повідомте куди вислати. Щиро дякую, Олексію, за вісточку і за турботу!!!