Вже  еннна  весна,

наче  крапля  дзвінка  на  долоню,

з  проталин  зимових 

підсніжники  пнуться  п`янкі...

Замріяний  вітер 

жасминовим  духом  у  скроню

нашіптує  спомини 

тих  проминулих  років.

Вже  еннна  весна-

не  така,  як  передніші  весни,

із  теплих  долонь 

відпускаю  літа-ластівки!..

Снує  попід  вікнами 

березень,  мов  перелесник

і  здмухує  роси 

на шибах прозірно-дзвінких.

Вже  еннну  весну 

пронесуть  понад  садом  лелеки,

а  скільки  таких-

наздогнати  б  одну  лиш!..Та  ба...

Прозорі  калюжі 

заповнять  слідів  моїх  глеки

і  талого  снігу 

натрусить  за  комір  верба.