Радикал фото СМАЙЛИКИ СЛОВНИК
Поезія і проза
Вже не чекаю…
Вже не чекаю... Осені печаль Вповила серце в неозору сутінь. Дрижить на склі сполохано кришталь, Мов за́вода моєї каламуті. Старий годинник цокає дарма, Хвилини відпускаючи в минуле. Хтось листопад затіяв жартома, Коли у са́ду яблуні поснули. А я любила їх догрішний плід, Я так плекала сонячні рум’янці... Тьмяніє між гілячок інший світ, Немов пелюстка вицвіла на пальці. Драглиста тінь, під ноги - перший сніг. І до душі - надламана покора. Вже не чекаю... Ясночолі дні Зостались там, де балювало вчора... (12.11.12)
Категорія: Леся Геник | Додав: Lesja (12.11.2012)
Переглядів: 454 | Коментарі: 10
Всього коментарів: 10
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Така болюча та надламана покора...
О, та стається, Тамарочко, що й покора надламана виходить...
Дякую)
все йде, все минає....і просто треба звикнути до цього....
Правду кажете, Анатолію, мудру правду... Справді не втримати ані порошиночки між пальцями часу) Дякую)
Ще розпогодиться і за вікном,і на душі...І яблунька вродить рясно,головне-не здаватися!Чуттєво...
Знову торкнуло серце.
Сподіваюся, що вродить, Наталочко... Інакше ж - як мені без тих плодів сонцещоких, соковитих???
Дякую Тобі, моя Люба)
Лесенько, тужливий вірш, і болюче чекання, яке ЛГ відпустила, бо коли вже не чекає, значить на порозі новий день, нова сторінка, життя продовжується...
Так, Віточко... Маю надію на це і я, і моя ЛГ... Нова сторіночка, нові болі, нова радість... Життя квапить, ой квапить...
Дякую Тобі сердешно)))
То певно осінь вчить нас розпороші,
Розсипати невицвітлі жалі
І закружляти стишено і мовчки
коли скидають тугу журавлі...
Вітаю, дорога Лесенько! А я тебе знайшла, Сонечко!!!
Copyright MyCorp © 2025
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
останні коментарі
Привіт, напиши
aleks45@ukr.net повну адресу "нової пошти" і номер телефону, і отримаєш.
Книги є! 200 грн примірник. Передзвоніть мені 0971225290
Замовити книгу можна зараз?
Десь років 12 тому написаний. Не є біографічним, хотілося показати персонаж покаяння у такий спосіб. Дякую!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
Цікавий твір, нестандартний.
Роками сайт стоїть без діла, але друзі просили його не закривати повністю, бо використовують як архів. Я інколи щось ставлю, бачу перегляди є...
Дякую Олексію! Сподіваюся заходитиму інколи. КАРАНТИН тож хочеться спілкування на поетичну тему. І тобі натхнення.
Андрію, дякую! Уже й не очікував, що хтось сюди поставить вірш, натхнення тобі!