Маленьке чудо ялинкове У вогниках палких бажань... Сьогодні стрілися ми знову На хвилі радісних вітань.
У вирі теплого єднання, Де слово дячне і добро, Де щирі янголи світання Наточують своє перо.
І свічка - се святочне диво На неботканім полотні, Вклонилась вічності поштиво, Встелила іскорки чуднІ
У кожде серце полум’яне, У душу кожду - ніжний цвіт... Осанна Господи, осанна Тобі за день цей, люд і світ!
За те сніжинне покривало Натхненно-плеканих надій, За ту прекрасну світлу залу І світло радості у ній -
Незмежна дяка! У долоні Срібляста кулька - дива торк... О, милі друзі, ми сьогодні Ще стали ближчими на крок (22.12.12)
************************ Сьогодні 22 грудня у величне християське свято Анниного зачаття Діви Марії, в усміхненій вітальні "Галичини" вже вшосте запалили яскравий вогник щирої поезії учасники міжрегіонального поетичного клубу "Об’єднані словом". Цього разу усіх присутніх оповило теплою хвилею подяки за всі ті дива у торбі року минущого, що додали сил і наснаги летіти увись - до чистого неба світлої надії. Довкруж настелилися білі сніжиноньки побажань, розіскрилися кульки на добро від чарівниченьки-казкарочки, густо-густо насіялося ніжного тепла од кожного серця... Дякуємо усім, хто не зважаючи на незборні снігові замети, вічну гру у переганялки з часом та масу інших несподіваних віхол, все ж знайшли можливість завітати на цю теплу гостину... І хай минущий рік буде тепло оповитий нашою щирою вдячністю та шаною, а рік новий зустріне усіх теплими обіймами і материнською прихильністю. То ж рушаймо у путь з незгасним світлом у душах і щонайщирішою любов"ю у серцях...
Учасниками зустрічі були: Леся Геник, Адель Станіславська, Віталія Савченко,Ярослав Дорожний, Оксаночка Пронюк, Наталочка Данилюк, Ігор Лазоришин, Данута Сем’янів, Михайло Гутин, Роман Бойчук, Оля Бреславська, Віктор Насипаний, Людмила Палагняк, Олеся Овчар, Роман Король та інші. Щиро дякуємо усім і бажаємо щонайтеплішого нового року, веселих Різдвяних свят та здійснення усіх бажань…
Лесеняточко! Ти просто ЧУДО! Так миттєво відреагувала і таким чудовим віршем-експромтом , що відтворив картиночку нашого сьогоднішнього свята! Ще раз дякую Богу за ту ласку, що дарував мені таких прекрасних людей у цьому неповторному році!
Еге ж свято було чудовим! Що можна ще додати, дівчата вже все сказали, і показали. Те тепло в душі, ще довго грітиме, а диво-вогники в очах друзів наших тішитимуть, всім було хороше! Нехай диво, добро, щирість, щедрість і передсвяткове піднесення не покидає усіх нас! Натхнення нам друзі!
О свято наближається... І от-от Твоя чудодійна кульочка займе поштиве місце на гілочці лісової красуні)))) Дякуємо й Тобі, люба Віточко, за торк казки...
Люблю подяку! Цей добрий стан аналізу зробленого і таку вимолоджену пам’ять. Радісно на душі. Дещо шкодую, що не «включила лічильник»: стільки разів сьогодні пролунало «дякую». Від нього і свічка квітла на столі тепло-вічним. І облагороджувалися старання… Вшосте за столом затишної зали редакції «Галичини» п-подібно всілися, облюбовані словом. Всілися так – щоб добре бачити одне одного, бо вже знаються. Бо вже давно випросталися з-під своїх ніків – «розвіртуалилися» і заясніли зустрічами. Так, що їх уже бракує! Чи не диво?! Диво! Бо його сьогодні щедро роздавав усім святий Миколай, який заховав за костюмованою бородою бороду Ігоря Лазоришина, журналіста та господаря цієї оселі. Святковий настрій миттєво підхопили поети, А чарівна ведуча Леся Геник, вірніше Лесюнечка, вправно гостила пам’яттю. Нагадалося: як поставав клуб, перші презентації, знайомства, зустрічі…А ще коментарі, старанно відібрані ведучою, відтворювали ту атмосферу, іскрили спомини. Від них заіскрилася Сніжиночка - а вона Віталія Савченко - і повела в казку. А далі чарувала, обдаровувала… І полилось обдаруваня! Від Данути Сем’янів, Лесеньки - Адель Станіславської, Олесі Овчар Ярослава Дорожного, Наталі Данилюк, Михайла Гутина, Романа Бойчука, Людмили Палагняк, смачний гумор від Віктора Насипаний та Романа Короля. Зрештою розговорились віншування (мали й таке експромт-завдання) і… хіба що кроки витишували емоції дорогою додому. Дякую усім і кожному за затишок слова, за свято подяки. Подяка якнайкраще намолює прийдешнє. Тож хай воно буде щире і натхненне. А Лесюнечці – беззаперечне і безконечне браво!
Шкодую, що не знала про цю зустріч і ніхто телефонічно не повідомив мені про неї, як на зло - доступу до компа не мала в ці дні, хоч була так близько...
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
Воно було таким теплим і затишним, як цей світлий вірш, що проникає в душу трепетним сяйвом і передчуттям дива! 
