Дмитру Євдокимову
Ти просто вертайся живим
До рідного отчого дому!
Нехай вбереже херувим
Твій пост од пекельного грому.

Хай мимо шугнуть блискавки,
Смертельно протнувши безчасся,
А Бог не відсіпне руки
Своєї від тво́го зап'ястя.

Ти просто вертайся живим!
Молитва розкрилює небо
Над клаптем відреченим тим,
Що кров'ю облизує требу.

І багне найбільше числа,
Котре затинає на "двісті"...
Молитви невпинна яса
Заточує певності вістря.

Ти просто вертайся живим!
На вервиці - сонячні краплі.
Світанок розчавлює дим,
Що вчора висів над багаттям.

Хай тахне розтлінний вогонь,
Дощі хай над ним навісніють!
Вже час недалекий, либонь,
Пришестя святої Надії...

Ти просто вертайся живим
В обійми чекання гарячі.
Нехай береже херувим
Невсипно і вірно-терпляче.

Хай мимо шугнуть блискави,
Розкатів гінкі епопеї.
Хай Бог не відпустить руки
Твоєї й на мить зі своєї!

Звідтіль, де відлуння сурми́
Страшніш найгучнішого грому,
Ти просто вертайся живим...
ТИ ПРОСТО ВЕРТАЙСЯ ЖИВИМ
До рідного отчого дому!!!

(15.02.15)