Нехай зарясниться надією день - Пташине дзвінке поголосся. Вертепною стезею радість іде, У дУші - багате колосся!
Родинне свічіння у вікнах життя За дрібкою віри на вишнє. Крокує спроможно у далі звитяг Сьогоднішнє - вічне - колишнє...
І тягне долоні і сіє зерно Оселями віщого духу. Праотчо-небесне святе полотно І голос, і віряне вухо...
Парує морозно, зоріє у вись Надибана милість єднання. Вертепна надіє, іди, не спинись В покорі чиє́гось вигнання.
Засвічуй зірнисто серця і думки, І днини, і ночі світанно! Кутею - спасіння, свічінням - роки, Так світло, так чисто, різдвяно! (20.12.12) ****************** З Різдвом Христовим! ******************
Дякую, Ларисонько! Навзаєм! Навзаєм! Всіляких гараздів і світла в усі віконечка Долі!!! А по-Гениківськи - так буває? Усміхнули щиро мене! Але... жбо це - Ви! Дякую Вам!!!
Ой, дівчатка, Леся з Тамарою, чомусь насмішили мене! Дякую вам за це! Зі святом! А сьогодні, на Меланки, до мене приходила ... справжня-справжнісінька Меланка: моя внучата племінничка, рідної сестри онучка! Першокласниця. І ми з нею палили бенгальські вогні. Дитина тільки-но приїхала з-під Трускавця, село Східниця, їздила туди зі своєю мамою на відпочинок. Вражень чудових привезли багато, а мені, тітоньці - деревяні ложку, виделку, лопаточку.
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...