*** Прийди до мене якось опівночі, Коли у вікна сяєво зірниць Несуть на крилах піднебесні зодчі Краплинами дражливих таємниць.
Постукай легко в тулумбасні двері, Котрі ніяк не стишаться до сну І я тебе, зустрівши у партері Своєї мрії, ніжно пригорну.
Торкну уста, солодші марципана, Блаженствуючи серцем угорі, Допоки ясноока звабна панна За садом не запалить ліхтарі.
Допоки роси не засіють перли Під обеліском ранішніх кущів - І ти розтанеш тихо менестрелем, Закутаним у сивому плащі... (14.01.13)
| 
