Моя історія Моя історія - то біль старого лева, Безвиння і розтерзана вина, Покута недоглянутого древа, В котрому оселився сатана.
Моє безраддя - січень і морози, Серпи колючі і суха стерня, Брехні їдкої остогидлі дози, Допоки терпне зрадою земля.
Допоки рідні на чужих просторах Вишукують пігулок од хули, Вкриває безголосся дикі гори, Що припинили дертись догори.
Гуде безвладдя, масовість розпуки Мізерить писк найжданіших розмов... Востаннє оглашає небо гуркіт, Запалюючи в жилах згуслу кров.
І лиш питань невтишена жалоба Безвихіддю надщерблює анклав: Моя історія - то зболена утроба Старого лева, що безсило впав... (17.12.13)
| 
